Що ценніше – твоє майно чи твоя особистість?
Що руйнує – успіх чи поразка?
Емоційне вигорання супроводжується відчуттям втоми, напруження, втратою радості та інтересу до тієї діяльності, якою ви займаєтеся. Вигорають часто люди з активною роботою, де потрібно багато спілкуватися, проявляти співпереживання, нести серйозну відповідальність. Це лікарі, продавці, службовці, вчителі, психологи, менеджери, посадовці, креативні працівники.
Один клієнт на психотерапевтичній консультації так описав ознаки свого вигорання: «Я перестав виконувати роботу, якою завжди був захоплений. Втомлююся навіть від простих дій. Більше не можу видавати ідеї. Моя голова стала повністю порожньою, жодної розумної думки».
Ознаки вигорання:
- хронічна втома
- розлади сну
- зниження імунітету
- негативне ставлення до інших
- почуття власної неспроможності
- тривожність та роздратованість.
Якщо ці ознаки стабільно присутні, тоді це – емоційне вигорання.

Пошкодження людини починається тоді, коли вона віддає сили, призначені для іншого, наприклад: коли працює по десять годин на добу, забуваючи дати тілу відпочинок. Або коли виконує щось без внутрішньої згоди: працює заради грошей на роботі, яка нецікава або в складному колективі. Щоб зупинити руйнування – вигорання спрацьовує як запобіжник. Ніби ми опиняємося перед знаком «стоп», і насправді – це для нас захист від перевантаження. У результаті ми: знімаємо відповідальність, зупиняємо свій перфекціонізм, перестаємо ідеалізувати, відмовляємося від зайвих обов’язків. У нас вмикається режим самозбереження.
Причини, які призводять до вигорання:
- людина довгий час ігнорує свої цінності
- діяльність набуває формального, а не змістовного значення
- існують сфери, в яких немає прийняття того, що відбувається
- недостатня увага до потреб тіла та душевно-духовного життя
- відсутня емоційний обмін, який є у спілкуванні.
Емоційне вигорання – це той рахунок, який пред’являє нам життя за ігнорування себе та своїх потреб.
Випадок на психологічній консультації: клієнтка звернулася із симптомами істеричності та втоми. Бурхливо реагувала на шкільні проблеми дітей, ображалася на чоловіка, якщо він витрачав свій час на хобі. Мало спілкувалася з друзями, бо багато працювала, утримувала сім’ю. За словами клієнтки, вона «спала в обнімку з почуттям несправедливості». Запит жінки був у тому, щоб повернутися до емоційного здоров’я. Їй хотілося: цінувати свою думку, повернути почуття власної гідності та упевненість, перестати тривожитися чи ображатися, навчитися самопідтримки та давати собі час без провини.
Психологічна допомога була в тому, щоб у клієнтки з’явилася можливість оплакати ситуації несправедливості. Через слухання та підтримку психолога вона навчалась слухати й підтримувати себе. Під час роботи проявилася її злість, і клієнтка дозволила собі злитися там, де це доречно. Це призвело до відновлення особистих кордонів вдома та на роботі.
Наступний етап роботи полягав у тому, щоб визначитися, яка зайнятість для неї – формальна, а яка – цінна та приваблива. Це допомогло вирівняти баланс між «брати самій» та «віддавати іншим». Клієнтка вчилася розуміти свої потреби, визнавати їх і реалізовувати: уперше за сім років поїхала у відпустку, купила улюблені книжки, почала з подружками ходити в лазню.
Індивідуальна психотерапія була тривалою і дала результат: клієнтка відчула себе фізично краще. Стосунки в сім’ї стали справедливими: вони з чоловіком розділили обов’язки по дому та фінансову відповідальність. Жінка відчула повагу та любов до себе, у роботі з’явився сенс і цікаві для неї завдання.
Емоційне здоров’я – поняття широке. Воно для кожного має своє наповнення. Незмінно туди входять: почуття власної гідності, самопідтримка, здорові кордони, проживання всіх почуттів, у тому числі тих, які ми називаємо«негативними».
Для профілактики емоційного здоров’я ставте собі такі запитання:
- Те, що я роблю – чи подобається мені це?
- Чи є у мене близькі люди, з якими я можу ділитися своїми переживаннями?
- Які потреби є у мого тіла, чи достатньо я про нього дбаю?
- Що для мене цінно?
- Чого хоче моя душа?

Якщо ви бачите, що перебуваєте в кризі, і вигорання спровокувало психосоматику та впливає на ваше фізичне здоров’я, то слід звернутися на консультацію психотерапевта. Можете почати з простого, наприклад – психотерапевт онлайн.
Пропоную вам цитати, в яких, на мій погляд, вказаний шлях до емоційного здоров’я:
- «Той, хто знає, що має достатньо – воістину багатий» Лао-цзи.
- «Ти – мандрівник на короткий термін, ти – вільний» Туве Янсон.
- «Якщо проблему вирішити можна – не варто про неї турбуватися. Якщо проблему вирішити не можна – турбуватися марно» Далай-Лама.
- «Життя без внутрішньої згоди – найглибший корінь стресу» Альфред Ленгле.
- «Я не відвідую психотерапевта! – Раджу почати» Марк Леві.
Шлях від емоційного вигорання до емоційного здоров’я можливий – ліс завжди відновлюється після пожежі. У людини теж є ця здатність. На початку вигорання згадайте про особисті можливості. Якщо не справляєтеся самі, тоді звертайтеся на психотерапію. Глибинна психотерапія з великою ймовірністю поверне вам емоційне здоров’я.
