Люблю природу і рано почала ходити в походи з дітьми. Перший похід мого старшого сина відбувся, коли йому було півтора року. Взимку 2025 з молодшим ми зустрічали світанок на горі Драгобрат.
Хочу поділитися з батьками своїми думками – чому з дітьми варто ходити в походи з раннього дитинства:
- новий емоційний досвід: після першого походу син цілий тиждень не просив мультики, вражень було достатньо
- фізкультура: після походів ми помічали, що дитина фізично ставала більш розвиненою і витривалою
- кінестетичний досвід: діти повзають, чіпають, їдуть на дупці, купаються – що дуже важливо для розвитку мовлення, координації рухів, мислення
- командна робота: допомагають в організації табору та багаття
- вчаться ділитися: оскільки в поході, як правило, обмежена їжа
- знайомляться з рослинами і тваринами
- розвивають витривалість, терпіння, силу волі: не завжди просто і легко піднятися на гору або дочекатися привалу
- зміцнюють самооцінку та розвивають комунікацію
- батьки набувають авторитету, як сильні люди, що володіють унікальними навичками: коли ставлять намети, тягнуть рюкзаки або рубають дрова. А значить, їх потрібно слухатися!
Психотерапевт Тетяна Колосова
* Фото до статті – з особистого архіву.
Поделиться статьей:
