Іноді нам, дорослим, здається, що найкращий подарунок для дитини – це іграшка «номер сто вісімдесят п’ять».
– «Чому номер сто вісімдесят п’ять?» – запитаєте ви.
– Тому що в трьох величезних коробках у дитячій лежать попередні сто вісімдесят чотири.
Що нового, пізнавального чи розвивального може бути в цій пластиковій штучці, яку ми тягнемо своєму малюкові, змінюючи її на п’ятихвилинну радість? Знаю по собі: за цією дією стоять любов і бажання наповнити життя своєї дитини чимось прекрасним і корисним. Про прекрасне не сперечаються, але дорослий може подарувати дитині те, що принесе радість, користь і стане враженням на все життя. Наприклад, туристичний похід.
У далекому 2012 році в травні ми з тоді п’ятирічним сином Олексієм та іншими сім’ями здійснили п’ятиденний «дитячий» похід в гори. Як же це було яскраво: квіти, запахи, гірські річки, простір, тиша, життя в наметі.
Батьки намагаються захистити свою дитину від негативних переживань і психотравм. Це важливо. Але більш важливо допомогти дитині отримати багато нового досвіду. Глибокі позитивні переживання в дитинстві розкривають творчий потенціал, дають дорогу в життя, підтримують самооцінку.
Самооцінка – це образ себе. Це прийняті в дитинстві рішення про себе, які впливають на все подальше життя. І від нас, батьків, багато що залежить: «вовк, вихований у зоопарку, і той, що живе в лісі, – це різні вовки».
Наприклад, керівник нашої групи Олексій здійснив перший похід у 9 років. Досвід його дитячих походів став фундаментом для успішного бізнесу і багатьох інших подорожей, які він здійснює протягом життя.
Подорожі – це вид освіти. А слово «освіта» містить корінь «світ». Це формування образів про навколишній світ, а не зазубрювання знань. З’являються вони здебільшого через сильний емоційний досвід. Саме широта і якість образів – показник розвиненої людини. Що молодша дитина, то глибше вона переживає події, що відбуваються. Згадайте себе маленького, який бачить зграю лебедів над головою – як це для вас? Ці ранні враження залишаються на все життя, як ресурс.
Справжня життєва освіта – це якомога більше позитивних і світлих образів. І чим раніше, тим краще.

У поході, в різну погоду, на крутих гірських стежках було не завжди просто. Ми проходили з п’ятирічними дітьми до 12 км на день. Але нам допомагало розуміння, що подібні випробування – це інвестиція в розвиток. Вірю, що кожен наступний похід для дітей буде легшим, ніж попередній. Адже в дорослому житті їм доведеться здійснювати багато різного ступеня складності «походів».
Ця маленька подорож додала дітям впевненості в собі. Ми повернулася додому з оновленою енергією, сповнені сил і вражень.
Психотерапевт Тетяна Колосова