Про яку силу йдеться? Та про що завгодно: більше заробляти, створити сім’ю, вивести проєкт на новий рівень, підтягнути дитину з англійської, зробити ремонт, поїхати в цікаву подорож. Щоб охопити більше, необхідно більше витратити ресурсів. А вам є що витрачати? Не можете зрушити з місця, відчуваєте, що застрягли. Здавалося б – «Бери й роби»! Та це «бери й роби» ніяк не настає.
Кілька років сім’єю ми дотримувалися традиції: рано вранці виїжджати на пляж Дніпра і займатися спортом перед роботою. Ми бігали, робили вправи, купалися, будували з дітьми пісочні замки. У нас з’явилися знайомі серед тих, хто так само проводить ранок. І у мене була можливість спостерігати за цими людьми.
Спостерігаючи, я розділила людей на два типи. Ті, хто давно проводить час на набережній, і ті, хто тільки почав. І вони дуже відрізняються один від одного. Хто вже давно приходить на берег, вирізняються тим, що їхні тіла сповнені енергією. Вони усміхаються, відкриті для спілкування, вітаються. Навіть люди у віці дуже живі.
На велосипеді катається літня жінка, її обличчя в зморшках, але очі світяться і в тілі молодість. Вона робить йогу, плаває, снідає на пляжі. І я зрозуміла, що хотіла б так виглядати в її віці. А головне, випромінювати енергію і безтурботність.
Ще поруч зупиняються чоловіки років 40: купаються і щоранку роблять селфі в різних позах. Такі життєрадісні! Ми жартуємо, я дізнаюся, як зростає їхній рейтинг у соцмережах, і що друзі в захваті й хочуть приєднатися.
Зустрічаємо чоловіка, який бігає і купається щодня багато років. На його обличчі написано: «Життя, я люблю тебе!». І він відкритий і добрий у спілкуванні.
На жаль, немає сімей. І немає дітей, тільки дорослі люди. Часто чуємо на свою адресу: «Ви молодці! А мої не хочуть!»
Другий тип – ті, хто тільки починають ранкові пробіжки: тіла мляві, затиснуті, дивляться здебільшого вниз, не спілкуються з іншими. І часто через час зникають, особливо якщо починається хоч легка негода. Залишаються не всі і це зрозуміло: якщо тіло давно не знало підзарядки природою і спортом – буде супротив і легко здатися.
Є ще ті, хто були тут увечері. І кинули сміття просто на пляжі: недопалки, пляшки. Хоча поруч безліч смітників. У контексті нашої теми: не було сил і волі підняти й забрати з пляжу.
Енергія є паливом для досягнень. Саме з неї й треба починати. А не з навичок і накачування цілей.
Існує дві умови для збільшення енергії. Перша – зійти на гору власної фізичної немочі. Просто: посилити своє тіло за допомогою будь-якого доступного вам спорту. Почніть хоча б із п’яти хвилин на день і збільшуйте час по мірі зростання вашої енергії. Так з’являються додаткові життєві ресурси, які можна спрямувати на досягнення.
Про другу умову напишу як психотерапевт-практик: якщо ви в глухому куті, значить ваша життєва сила в «скрині».
ЯКІ «СКРИНІ» ІСНУЮТЬ В НАШИХ ГОЛОВАХ
«Скриня оцінок»: коли щодня мозок негативно оцінює масу явищ і людей. Сердячись на тих, хто не виправдовує очікування. І через негативні оцінки втрачаємо силу.
«Скриня негативних переконань»: про себе, інших, майбутнє. Що «завтра не буде», «буде гірше» – уява малює негативні картини. Тривога постійно отруює і стресує нас.
«Скриня претензій»: «мені винні»; «недостатньо любите»; «я не так хотів»; «я заслуговую на краще». Образа пригнічує бажання.
«Скриня втрат»: кожен щось втратив – стосунки, гроші, час. Незавершені стосунки та неоплакані втрати стають тягарем, який тягне вниз.
Щоб у будинку хотілося жити, ми його прибираємо, виносимо непотрібні речі, оновлюємо інтер’єр. Наш внутрішній світ також потребує прибирання та оновлення, духовного підживлення.
У роботі з собою ми здатні зробити багато за рахунок усвідомленості та нових дорослих рішень. Особливо якщо практикуємо: медитації, йогу, прогулянки на природі, плавання, дихальні практики, психотерапію.
У одного з наших знайомих «ранішнього життя на Дніпрі» я спитала: «А як ви почали?». Відповів з посмішкою: «Та просто! Зрозумів, що далі так неможна. В той же день вийшов та почав купатися».
Психотерапевт Тетяна Колосова
