З 2008 року я практикучий психотерапевт у Черкасах.
Позитивна психотерапія в Черкасах стала для мене першим методом. З 2009 почала свій шлях в сімейних системних розстановках. І в 2012 вивчила додатковий метод – піскова психотерапія.
Іноді на консультації до мене приходять студенти психологічного факультету. Це цікавий досвід для всіх. Поважаю таких людей – вони серйозно готуються до своєї майбутньої практики.
Річ у тім, що психотерапія особистої історії дає знання та досвід. Це в рази цінніше, ніж теорія, яку вивчають у університеті. Для психолога важливо пройти через знайомство із власними установками та травмами. Фахівець, що пройшов власну психотерапію, зможе краще допомогти, бо на собі відчув усі особливості консультування.
З майбутніми колегами виникають цікаві обговорення. Так, на одній із зустрічей ми занурились у тему: «Хто ходить на психотерапію?». Прийшла ідея об’єднати клієнтські запити: перелік історій, з якими звертаються люди до психолога, та перелік рішень, які можна знайти та реалізувати.
Кожна людина – індивідуальність, але при цьому у нас є спільне. Ми живемо та працюємо в одній культурі й в одному часі. Наш спосіб переживання життєвих ситуацій – унікальний, як і тривалість, і інтенсивність переживань. Але емоційні потреби дуже схожі і через це у нас схожі запити.
Запити, з якими люди звертаються до психолога/психотерапевта в Черкасах:
Історії про дітей: «мій син бреше, краде, погано вчиться. Головне питання: що робити? Як йому допомогти? Як повернути свій батьківський авторитет?».
Шлях вирішення: увага, любов, налагодження контакту. А головне – розуміємо, що син теж людина. Хоч і маленька. І у нього є свої бажання та потреби.
Історії про батьків: «батьки не такі, невдахи, стосунки у них погані, уваги не дали. Головне питання: як поміняти батьків? Чи як пробачити? Як жити далі з незадоволеними дитячими потребами?».
Шлях вирішення: погодитись з батьками – такими, якими вони є. Розвивати самостійність та самотурботу, задовольняти свої потреби в увазі та любові. Зупинитись в пошуку ідеалу та будувати стосунки з реальними батьками. Пропрацювати травми в психотерапії.
Історії про пари: чоловік/дружина: конфлікти, недомовки, недостатньо часу та уваги, рідкість сексуальних зустрічей, немає часу для двох, грубість, претензії.
Шлях вирішення: бути прямим та коректним. Розуміти та заявляти про потреби. Дарувати любов різними способами. Заявляти про свої кордони. Домовлятися про спільні цінності.
Історії про втрати: втрати стосунків, улюбленої роботи, близьких людей, можливостей – завжди супроводжуються сильними почуттями.
Шлях вирішення: прожити почуття, отримати підтримку, знайти нові сенси. Прийняти ситуацію. І через прийняття побачити майбутнє.
Історії про сильні стреси: травматичні події: насилля, війна, втрата житла, пожежа – мають наслідки для психіки та самооцінки.
Шлях вирішення: досліджувати частини себе, втрачені в стресі. Знайти та потурбуватися про них. Виразити почуття. Прийняти досвід, як важливий для життя. Знайти нові опори.
Історії про кохання: сильні почуття, прихильність, образа, сумніви, тривога, ревнощі, завершення стосунків, зрада.
Шлях вирішення: подорослішати, означити кордони в парі, знайти реалізацію в житті. Прояснити свої цінності. Відпустити партнера всередині себе. Розвивати здібність Любити.
Це далеко не всі запити, з якими приходять на психологічну консультацію. Перелічені вище рішення не є панацеєю. Вихід з кризового стану завжди індивідуальний, багато в чому залежить від намірів та внутрішнього ресурсу.
Готовність приділити собі час, бажання зрозуміти свої установки, травми, витіснені почуття – підвищують шанси на успішну психотерапію. В якості прикладу наведу два відгуки моїх клієнтів: «я десять років страждала від розлучення з чоловіком. А щоб пережити втрату, вистачило всього три зустрічі з вами!», «стосунки з дівчиною коштували мені трьох друзів, 50 тисяч і багато безсонних ночей. А психотерапія обійшлася в три тисячі гривен. При цьому повернулись надія та бажання жити».
Психотерапія – це інструмент допомоги, який скорочує час та силу ваших переживань.
Психотерапевт Тетяна Колосова
* Фотографії до статті з особистого архіву та з сайту pixabay.com
