Найтендітніша річ на землі – це любов!
Якщо вас зацікавила тема статті, то скоріш за все ви зустрічали в своєму житті подібне:
- багато працюю, не можу зупинитися
- відчуваю, що тягну все на собі
- беру відповідальність і непосильні задачі
- не прошу підтримки і допомоги, але з радістю допомагаю людям
- терплю зневажливу поведінку
- не приділяю собі уваги
- не відстоюю свою позицію або потребу
- часто дію із страху
- не приймаю похвалу чи вдячність
- засмучуюсь, якщо припускаю хоч найменшу помилку
- розчаровуюсь, якщо мої результати не найкращі
- порівнюю себе з іншими людьми не на користь собі
- залежу від чужої думки
- не приймаю себе.
Все це «симптоми» нелюбові до себе. І привід для того, щоб змінити ставлення до себе і збільшити прийняття.
Для цього необхідно розібратися та зрозуміти як нелюбов до себе з’явилась.
Дитина – чистий аркуш, вона ще не знає, хто вона така. У неї недостатньо самоусвідомлення, щоб відповісти на питання «Хто я?» та, відповідно, «Як я до себе ставлюсь?». Дитина сприймає себе так, як до неї ставляться значимі дорослі, наскільки її приймають. Це мама, тато, брати та сестри, бабусі і дідусі. Чи ті, хто їх замінює.
Якщо дорослі люблять і схвалюють, приділяють час, відносяться з розумінням, реагують на емоційні потреби, то в такій атмосфері дитина починає сприймати себе через призму любові та схвалення.
Якщо ж дорослі відкидають, смикають, карають, пригнічують контролем, не довіряють, то дитина надалі відкидатиме, смикатиме та каратиме вже сама себе.
Існує прислів’я «Якщо ви погано ставитеся до своїх дітей, то вони не стануть любити вас менше. Вони не будуть любити себе».
Працюючи психологом/психотерапевтом в Черкасах та як онлайн психолог, я часто чую зізнання від людей – що вони не люблять себе, соромляться та намагаються все зробити, щоб стати краще. Хтось досягає успіху у бізнесі, хтось в спорті, духовній практиці, допомозі людям. І це тимчасово допомагає. Але у момент стресу вони втрачають впевненість, відчувають тривогу. Їх результати та успіхи допомагають частково, оскільки вони не люблять себе в повній мірі.
Любов до себе розпочинається з визнання того, що ви ставитесь до себе недобре, та з пошуку важливого мотиву для змін. Наприклад, ви хочете бути в стосунках, де вас поважають, хочете більше заробляти, відпочивати, вивчити мову, виглядати краще, виступати перед аудиторією. Саме мотив допомагає пройти шлях від нелюбові до самоповаги й прийняття себе.
Випадок на консультації: клієнт хотів зустріти дівчину для стосунків, мати цікаву роботу та знайти друзів. Його життєва ситуація тривала без змін багато років. Він настільки від неї втомився, що на питання «Скільки вам треба зустрічей з психотерапевтом?» відповідь була: «Потрібні зустрічі впродовж року».
Оскільки він щиро бажав поліпшень і працював щотижня, знадобилося менше часу. Поступово ставлення до себе стало мінятися в кращий бік. У нього з’явилася дівчина, він знайшов бажану роботу.
Треба обрати щось, що наповнює життя сенсом.
Полюбити себе – це клопітка психологічна робота, де треба відокремити «зерна від полови». Заслуговують на увагу усі обставини. З кожної ситуації, де ви почували себе «поганим», треба вийти переможцем. Зробити це для того, щоб у вас не залишилось жодного аргументу на користь «Я недостатньо хороший». Підкреслю – жодного!
Роботу над собою краще проходити з психологом/психотерапевтом на очній зустрічі, або ж на консультації онлайн. Уважний психотерапевт допоможе побачити події у вашому досвіді, які вас ослаблююють. Ви отримаєте підтримку та допомогу в тому, щоб подивитися на себе інакше. В результаті прийде любов і навчитеся самопідтримці.
Я глибоко переконана, що кожна людина у цьому світі заслуговує на добре ставлення. Погане ставлення до себе – це не норма.
Травмуючий досвід не робить нас сильнішими, навпаки – він робить нас жорсткими та напруженими. Ми повинні прагнути оточення, яке підтримує та поважає нас. А це можливо тоді, коли ми самі ставимося до себе з повагою. Тоді легко відмовитись від руйнівних зв’язків і бути з людьми, що люблять та турбуються.
Психотерапевт Тетяна Колосова
